–  Ви постійно ведете боротьбу з самою собою?

–  Так, увесь час, я намагаюся кинути це. 

–  І як, у вас виходить?

–  Ні, задумуюся над тим, щоб просто прийняти цю частину себе.

–  Ось так змиритися? Думаєте, вам це допоможе?

–  У чому?

–  Жити з усвідомленням того, що ви шкодите не тільки своєму здоров’ю, а й майбутньому.   

Після відповіді психолога вона зловила себе на думці: «Чи справді я можу змиритися з невпевненістю в собі?»

Це питання не давало їй спокою, тому вона вирішила порадитися з подругою.

– Чи змирилася б ти зі своїм страхом?

–  Та ні! Ти що, я б робила все можливе, щоб його подолати.

–  І що було б після цього?

–  Ну як, я стала би впевненою в собі.

Катя почала згадувати всі історії й ситуації, які з нею траплялися. Коли вона обирала свій шлях в житті, їй казали, що її мрії непрактичні, і наполегливо нав’язували свою думку. Вона так і не обрала власну мрію. Зрада себе стала тяжким тягарем. Вона шкодувала про вибір, нав’язаний суспільством, адже вона так і не видала свою збірку віршів, не заспівала пісню з вуличними музикантами, не зізналася в своїх почуттях і не змінила своє оточення, яке завдавало їй шкоди. Коли вона опинилася на благодійному заході, Катя вперше виступала на сцені перед сотнями людей, закликаючи допомогти дітям. Вона хотіла бути почутою — і її справді слухали. Від усіх цих згадок на її щоках потекли сльози. Заспокоївшись, вона сфокусувалася на вирішенні проблеми, бо боялася, що цей страх буде переслідувати її все життя. В інтернеті вона знайшла статтю, яка її дуже зацікавила. Вона називалася «Сьогодні я усвідомила свій страх».

Практично кожен день я борюся зі страхом бути впевненою в собі. Я боюся сказати щось зайве — те, на що люди негативно відреагують. Ці думки переслідують мене ще зі школи. Я часто аналізую свої слова. Моя основна проблема полягає в наступному: я боюся, що про мене подумають люди навколо. Часто ловлю себе на цій думці, і зрозуміла, що якщо я й надалі буду вагатися з приводу всього, я можу прогавити багато можливостей. 

Якби моїм друзям сказали, що я не впевнена собі, вони б цьому точно не повірили. Адже я досить активна по життю людина, хоч у моїх думках постійно контролюю, чи варто щось робити, чи ні.

За відчуттями, це ніби поглинає тебе у павутину, із якої неможливо вибратися. Але згодом ти знаходиш «ключ» й усвідомлюєш: так, інші можуть щось про тебе подумати, як хороше, так і погане, ба навіть щось сказати в твою сторону, але це — не пріоритет для тебе. Це — просто деталь, яка відображає твої думки. Сміливі  завжди мають щастя. Колись я почула цей вислів. У житті воно так і є, я в це вірю. Ідея цієї фрази наснажує мене боротися зі своїм страхом і досягати нових висот. 

Прочитавши статтю Катя поставила собі за мету кожен день маленькими кроками долати страх. У неї чудово виходило. Вона зробила літературний вечір, заспівала на площі пісню «Місця щасливих людей», відмовилася жити так, як від неї очікували. Коли Катя проходила повз дитячий будинок, вона побачила велику групу дітей, а в кутку спортивного майданчика — маленького хлопчика, якого ображали старші. Катя швидко підбігла до них, розборонила і побачила синці на руках хлопчика. У його очах відбився до болю знайомий страх.

• Чому ви його ображаєте?
• Тому що веде себе як дівчинка, він не справжній хлопець.
• Чому ви так вважаєте?
• Він плаче, дуже ніжний і чуттєвий.  
• Хіба ж кожна людина не може поводитися по-своєму? Ми можемо відрізнятися від інших і це нормально. Кожна людина — це особистість зі своїми думками й почуттями.

Після того, як вона заступилася за нього, хлопчик обійняв її і промовив: «Дякую, що ти захистила мене. Твій голос мене врятував.»

Катя одразу не усвідомила, як саме вона його врятувала, але згодом зрозуміла, що він мав на увазі. Її очі наповнилися сльозами, вони міцно обійнялися, і він побіг гратися далі.

На кінець історії хотілося б додати: боріться зі своїми страхами, їм потрібно опиратися, бо кожен твій крок до мети робить тебе сильнішим. Він загартовує та відкриває нові двері, кидаючи шалені виклики, із якими тобі точно під силу впоратися. Із високо піднятою головою можна дійти до бажаного фінішу.  Не бійтеся говорити, тому що в будь-який момент ваш голос може змінити світ. Твій голос — це твоя суперсила. Любіть, мрійте, дійте, живіть у моменті, а не лише моментами. «І ніколи не шкодуйте про те, що зробили,  якщо в той момент ви були щасливі».