Як молодіжний обмін «Farm not Harm» зруйнував стереотипи про фермерство
Нещодавно у Польщі відбувся молодіжний обмін Erasmus+ «Farm not Harm». І ми готові розповісти, як це було — без офіціозу та «методичок».
Більше ніж текст: у Білій Церкві презентували історії проєкту «Твій голос — твоя сила»
Коли історії виходять за межі екранів та паперу — вони починають змінювати громади. 1 березня у Білій Церкві відбулася підсумкова подія проєкту «Твій голос — твоя сила».
За межами можливого: як молодь вчилася перетворювати досвід у потужні тексти
Коли з’являється безпечний простір — з’являється голос. Громадська організація beYOUnd успішно завершила серію онлайн-воркшопів у межах проєкту «Твій голос — твоя сила».
Дихотомія ідентичності: пошуки себе між Африкою та Європою
Ідентичність… Може, це ототожнення себе з конкретним народом? Мова, якою я розмовляю? Або ж, можливо, культура? Люди, які мають дві національності, ставлять собі це питання. Часто питаю себе і я, але повноцінної відповіді поки що не знайшов.
Між двома містами Польщі і одним рішенням — повернутися
Рішення про переїзд не народжується в один момент — воно визріває між страхом і надією, між напругою в родині й внутрішнім опором. Я три місяці відмовлялася приймати його, ніби ігнорування могло щось змінити.
Щоденник народження ВПО: історія переселенки з Бахмута
Іноді стається подія, що ділить твоє життя на «до» і «після». Коли тобі 17, то таким моментом може бути перше кохання, вступ до інституту, початок студентського життя, але в цій історії точкою змін стала війна.
Два переселення, одна сила: як не зламатися і стати ресурсом
Переселення двічі змусило мене починати життя з нуля, але водночас навчило не боятися змін. Уперше я втратила дім у 2014-му, а вдруге — у 2022-му.
історія Олі Дишкант
моя історія не про успіх. і не про поразку. мені навіть важко це якось красиво назвати. це просто про життя.
про дорогу. я завжди кудись їду.
або збираю валізу. або стою на вокзалі і роблю вигляд, що все під контролем.
Ключ від страху
Катя почала згадувати всі історії й ситуації, які з нею траплялися. Коли
вона обирала свій шлях в житті, їй казали, що її мрії непрактичні, і наполегливо нав’язували свою думку. Вона так і не обрала власну мрію. Зрада себе стала тяжким тягарем.
Master of none
Я стала олімпійською чемпіонкою.
Хотіла б я так сказати.
Це була мрія мого життя та водночас відкрита рана, яка постійно нагадувала про себе. Думки не відпускали: треба було раніше, більше, серйозніше. Чому кинула? Чому не довела до кінця? Чому не залишилася?
