Дихотомія ідентичності: пошуки себе між Африкою та Європою

Ідентичність… Може, це ототожнення себе з конкретним народом? Мова, якою я розмовляю? Або ж, можливо, культура? Люди, які мають дві національності, ставлять собі це питання. Часто питаю себе і я, але повноцінної відповіді поки що не знайшов.
Між двома містами Польщі і одним рішенням — повернутися

Рішення про переїзд не народжується в один момент — воно визріває між страхом і надією, між напругою в родині й внутрішнім опором. Я три місяці відмовлялася приймати його, ніби ігнорування могло щось змінити.
Щоденник народження ВПО: історія переселенки з Бахмута

Іноді стається подія, що ділить твоє життя на «до» і «після». Коли тобі 17, то таким моментом може бути перше кохання, вступ до інституту, початок студентського життя, але в цій історії точкою змін стала війна.
Два переселення, одна сила: як не зламатися і стати ресурсом

Переселення двічі змусило мене починати життя з нуля, але водночас навчило не боятися змін. Уперше я втратила дім у 2014-му, а вдруге — у 2022-му.
історія Олі Дишкант

моя історія не про успіх. і не про поразку. мені навіть важко це якось красиво назвати. це просто про життя.
про дорогу. я завжди кудись їду.
або збираю валізу. або стою на вокзалі і роблю вигляд, що все під контролем.
Ключ від страху

Катя почала згадувати всі історії й ситуації, які з нею траплялися. Коли
вона обирала свій шлях в житті, їй казали, що її мрії непрактичні, і наполегливо нав’язували свою думку. Вона так і не обрала власну мрію. Зрада себе стала тяжким тягарем.
Master of none

Я стала олімпійською чемпіонкою.
Хотіла б я так сказати.
Це була мрія мого життя та водночас відкрита рана, яка постійно нагадувала про себе. Думки не відпускали: треба було раніше, більше, серйозніше. Чому кинула? Чому не довела до кінця? Чому не залишилася?
Квітнути

Памʼятаю, як того дня світ дихав гарячим літнім повітрям. Троянди червоніли на клумбі, а липи дурманили солодкими ароматами. Літо буяло. А моє серце стискалося від розчарування.
Безкінечний шлях через зламані мрії Анни, коли світ став проти неї

Це історія про мужню, сильну Анну, яка постійно боролася з труднощами,
які підкидала їй доля. Вона була «бідною дівчинкою» з дитинства: як фінансово,
так і в підтримці, якій просто не щастило. Вона була людиною, яку життя
намагалося стерти з лиця Землі.
Світло, яке я навчилася берегти

Я звикла жити так, ніби час — мій суперник, якого треба обігнати. Не тому, що моє життя було важким. Навпаки — воно було вдосталь насиченим. Тим не менш, зупинитися завжди здавалося небезпечнішим за відчуття втоми. Коли рухаєшся, не чуєш запитань.